Skip to content

Політичний та соціальний устрій Данії 

Данці, як і більшість скандинавів, люди ліберально налаштовані, і такий світогляд відбивається на політичному та соціальному устрої країни. Післявоєнний розвиток Данії був заснований на угоді, що дозволяла країні зберігти кращі досягнення і при цьому відповідати вимогам сучасної демократичної держави. Результатом такого розвитку стало злиття монархії, демократії та ринкової економіки, підкріплене однією з найр о звинутіших систем соціального забезпечення у світі.

 

Політичний устрій

Данія - конституційна монархія, де Королева виконує роль голови держави, а уряд формується з парламенту, "фолкетингу". Парламент у Данії однопалатний ; депутати обираются шляхом пропорційного представництва, хоча кожен член парламенту також представляє виборчий округ. Чотири з 179 членів Парламенту обираються від Гренландії та Фарерських островів. Загалом, Уряд Данії є урядом меншості (що не містить парламентської більшості), що означає, що політика Данії заснована на компром ісах різноманітних політичних партій. У випадку, якщо Фолкетинг висловлює недовіру уряду, уряд повинен піти у відставку чи провести вибори.

За Конституцією вибори повинні проходити кожні чотири роки. Якщо розподіл місць після виборів чітко вказує на певну партію або партії, монарх призначає їх як уряд. У випадку, якщо результат виборів не є чітким, Королева організує ряд нарад, на яких обрані партії висловлюють свої побажання. Тоді Королева призначає королівського пов іренного, щоб він провів перемовини про формування уряду з обраними партіями. По закінченні перемовин проводиться ще одна нарада на чолі з Королевою, після якої монарх призначає нового прем`є р-м іністра.

 

Судова влада

Незалежні суди є частиною розподілу влад у Данії. Зазвичай справи розглядаються в першу чергу місцевим чи міським судом; апеляції на рішення міського суду розглядаються в одному з двох Високих Судів країни. Деякі важливі справи, що торкаються адміністративних проблем, розглядаються одним з високих судів в першу чергу. Найвищим органом судової влади є Верховний Суд. Суддей призначає Королева.

 

Данія в ЄС

Данія, разом з Великобританією, Норвегією та Ірландією, подавали заявки на членство у Європейському Союзі (ЄС) у 1961 та 1967 роках. Однак, в обох випадках Президент Франції Шарль де Голль наклав вето на членство Великобританії у ЄС, і Данія, не бажаючи вступати до Союзу без Великобританії, також залишилася поза Європейським Союзом. Лише у січні 1973 року Данія разом з Великобританією та Ірландією стала членом ЄС.

Не зважаючи на невелику територію, Данія - зовсім незалежна країна, і це знаходить відображення в її іноді примхливих відносинах з ЄС. Найяскравішим прикладом такої поведінки може слугувати випадок, коли країна проголосовала проти Маастрихської Угоди, що сприйнялося як затримання просування на шляху до єдиної Європи, на референдумі у 1992 році (Угода була потім ратифікована внаслідок перемовин у наступному році). Нещодавно Данія проголосовала проти приєднання до європейської валюти, євро, на референдумі 2000 року.

 

Північ

Північ завжди була і залишається важливим ідеологічним партнером для співпраці , що можна спостерігати у роботі Північної Ради та нової Ради країн Балтійського регіону . Перетинання культурних інтересів , так як і північний паспортний союз та вільний внутрішній ринок праці , створили тісні зв ` язки між Данією та іншими північними країнами . Одним із завдань Данії стало сполучення поєднання північних інтересів з Європейською політикою . Після вступу до ЄС Швеції та Фінляндії Данія перестала бути єдиною північною країною , членом ЄС , однак , Норвегія , Ісландия , Гренландія та Фарерські острови залишаються за межами ЄС , а північне співробітництво насьогодні багато в чому засноване на вступі балтійських країн до Євро Союзу .

 

НАТО

Данія багато зробила для того, щоб підтримати НАТО як основний інструмент досягнення політичної безпеки у Європі, і для Данії особливо важливо, що США є активним членом НАТО. В галузі політики безпеки Данія займає позиції близькі до позицій США. Данія також є членом Організації з безпеки та співробітництва у Європі.

 

Релігія в Данії

Релігіозна діяльність країни визначається Конституцією Данії, основним принципом якої є передумова, що Лютеранська церква - офіційна церква Данії – повинна підтримуватися державою, а також принципами свободи віросповідання, свободи слова та свободи совісті. Підтримка, яку надає держава, є частково моральною та частково політичною (законодавче закріплення свята Воскресіння, а також законодавство з релігіозних питань), частково фінансовою та адміністративною (участь у зарплатах та пенсіях духовенства, збір церковних податей, підтримка управління національною церквою при допомозі Міністерства Церковних Справ, допомога у контролюванні, консультаційні послуги та ін.)

 

Скандинавска модель добробуту

Скандинавська модель добробуту часто використовується як загальний термін для змалювання того , як Данія , Швеція та Норвегія організують та фінансують свої системи соціальної підтримки , програми охорони здоров ` я та освіти .

Принцип, що лежить в основі моделі добробуту, полягає в тому, що допомога повинна надаватися усім громадянам, на яких вона поширююється, незалежно від їх соціального чи сімейного статусу. Ця система універсальна, і підтримка надається окремій людині, так, наприклад, заміжня жінка має права незалежно від свого чоловіка. В сфері охорони здоров`я та зайнятості, однак, право на отримання допомоги залежить від попереднього місця роботи та іноді від членства у профспілці та членських взносів. Тим не менш, наибільша доля фінансової відповідальності лежить на державі та здійснюється за допомогою системи оподаткування, яка характеризується широким охопленням та високим рівнем, а не за допомогою особливих дотацій.

В галузі політичного устрою усі скандинавські країни є парламентськими республиками , і між політичною системою та організаціями , що представляють інтереси працівників та роботодавців , існує тісна співпраця . Крім того, лояльне ставлення населення до центральних органів управління та інших органів громадської влади є основопокладаючею характеристикою політичного устрою країни та відіграє досить важливу роль у скандинавській моделі добробуту.

В останній час з`явилося багато сумнівів щодо підтримки такої моделі добробуту, яка була розроблена сорок років тому у часи низького рівня безробіття та потужного економічного зростання. Зростаюча необхідність державного фінансування такої щедрої системи соціальної підтримки призвела до деяких змін цієї моделі, щоб відповідати змінам у економіці та суспільстві.

 

Родина

Починаючи з 60х рр., основа родини у Данії змінилася, так як число шлюбів зменьшилося, кількість розлучень зросла, а кількість людей, що живуть разом, також збільшилась.

Можливо , найбільш дивним фактом є статистичні данні , згідно яких вік вступаючих у шлюб значно збільшився : у  2011 році він склав 35 років для чоловіків та 32 роки для жінок. Частково це пояснюється громадянським шлюбом, явищем, особливо поширеним серед молодих пар, що не мають дітей; у 2011 році близько  22 відсотки усіх пар, що живуть разом, були офіційно неодружені.

Середній розмір данської родини - 2,2 людини і недивлячись на радикальні зміни у структурі родини , у 2011 році 72% дітей до 18 років мешкали вдома з обома біологічними батьками . В останній час   спостерігається тенденція збільшення кількості дітей , що мешкають з одним з батьків .

 

Освіта

Система освіти у Данії забезпечивається або місцевими folkeskole, або приватними загальноосвітніми школами , які мають ту ж структуру і також відомі як безкоштовні загальноосвітні ш коли . Folkeskole складається з початкового класу та дев`яти класів загальної школи плюс один клас десятий. Початковий клас та десят b й клас не відносяться до обов`язкової освіти, але майже усі діти відвідують початковий клас, і десь половина учнів дев`ятого класу переходить до десятого.

Folkeskole є єдиною школою , у якій немає розподілу за рівнями . Программа визначається Законом про середню освіту, тоді як вимоги щодо завдань кожного окремого предмету складаються Міністерством у відповідності до закону. По закінченню дев`ятого і десятого класів учні можуть, якщо захочуть, складати випускні іспити folkeskole .

У плані альтернативи останнім класом школи учні можуть перейти до efterskoler (додаткова школа), яка є приватним пансіонатом для дітей від 14 до 18 років. У 1992 році в таких школах займалося 10,6 відсотків учнів останніх трьох класів. Як додаток до folkeskole учні у цій віковій групі можуть також відвідувати місцеві денні додаткові школи для загального розвитку з акцентом на практичних заняттях та суспільних предметах.